Громадські активності як міст між людьми  

Під час робочої мобільності в Іспанії я мала можливість глибше зосередитися на сфері, яка є ключовою для моєї роботи, – громадських та дозвіллєвих активностях як важливому інструменті інтеграції мігрантів і біженців. У своїй ролі координаторки дозвіллєвих заходів я вже давно відчуваю, що саме неформальні зустрічі, спільні враження та проведений разом час створюють простір, у якому природно виникають стосунки, відчуття приналежності та взаємної довіри. Мобільність дала мені змогу побачити, як із цим потенціалом працюють організації в Іспанії, і принесла багато цінного натхнення.

Я відвідала кілька центрів та організацій, які системно працюють з дітьми та сім’ями біженців через громадські заходи, поїздки, творчі майстерні, спортивні активності та спільні зустрічі. Мене вразило, що дозвіллєві активності тут не сприймаються лише як «додаток», а як повноцінна частина інтеграційного процесу. Саме під час спільних ігор, спорту, приготування їжі чи творчості природно руйнуються бар’єри, які інакше могли б залишатися між «місцевими» та «новоприбулими».

Великою інспірацією для мене стали міжкультурні спортивні активності та турніри, які об’єднують дітей і дорослих незалежно від мови чи походження. Спорт виявився універсальною мовою, що сприяє співпраці, чесній грі та радості від спільного успіху. Так само мене зацікавили творчі майстерні та гуртки, де зустрічалися цілі родини й де вдавалося залучати навіть тих батьків, які зазвичай не беруть участі в інтеграційних заходах.

Важливою темою стала й робота з матеріальним забезпеченням – функціонування обмінних ярмарків одягу, іграшок та дитячого приладдя. Такі активності тут виконують не лише практичну функцію допомоги, а й стають місцем зустрічей, розмов та налагодження контактів. Мене вразило, наскільки чутливо ці форми підтримки організовані так, щоб люди зберігали гідність і не почувалися «отримувачами допомоги», а повноцінними членами спільноти.

Дуже сильним для мене був досвід спостереження за роботою з дітьми. Я бачила, наскільки важливо створити середовище, де діти можуть вільно виражати свої емоції, гратися й бути собою без страху осуду. Саме такі моменти яскраво показують, яку вирішальну роль відіграє середовище у формуванні відчуття безпеки та розвитку дитини. Цей досвід я вважаю одним із найцінніших, які винесла з мобільності.

Мобільність також дала мені нові погляди на організацію громадських заходів – від планування й забезпечення приміщень та матеріалів до документування та популяризації діяльності. В Іспанії я побачила, наскільки важливо не лише реалізовувати такі активності, а й ділитися їхніми історіями назовні, щоб залучати ширше коло місцевих мешканців і формувати відчуття спільної відповідальності.

З професійного погляду я винесла багато конкретних ідей, які зможу застосувати в нашій організації – чи то розвиток громадських зустрічей, залучення сімей до спільного святкування, організація поїздок або поєднання спортивних і творчих активностей із неформальною освітою. Мобільність утвердила мене в думці, що інтеграція часто відбувається «між рядками» – у спільному сміху, грі, розмові чи розділеному досвіді.